Освітня програма «Людина Родина Світ» мотивує дитину навчатись у школі заради майбутнього успіху, а не оцінки – Едуард Помиткін

Сучасна система освіти дає людині знання про навколишній світ, але не дає розуміння внутрішнього, в результаті дитина не знає себе, не може поставити цілі і зробити правильний вибір. Так вважає один з авторів нової навчальної програми для учнів під назвою «Людина Родина Світ», доктор психологічних наук, професор Едуард Помиткін.
Навчальний курс – це спільний проект Благодійного Фонду Октая Алієва і трьох ВНЗ України. Нова програма і навчальні посібники докорінно змінюють підхід  до створення та сприйняття матеріалу, а сам отримує бажання вчитися не заради оцінок, а для свого майбутнього успіху. Про новий підхід до освіти і очікувані результати Едуард Помиткін розповів у своэму інтерв’ю.  

Як народилася ідея створити нову програму? Чому?

Первинно ідея була Октая Алієва.

Коли він написав книжку «Останнє життя», мене попросили бути її рецензентом. Я побачив, що в книзі абсолютно нестандартне мислення, широта погляду, політ фантазії і в той же час конкретика, яка пов’язана з психо-фізіологією людини, з темами народження і смерті, розвитку. Така тематика не могла мене не зацікавити.  Після рецензії ми зустрілися для обговорення і виявилося, що у нас багато точок зіткнення, погляд на світ, на цілі, на те, що ми хочемо ще встигнути зробити у своєму житті.

Так народилася ідея створення програми, тому що через освіту ми можемо більше і краще змінити світ, будь-яку війну, революцію або якесь стихійне лихо.

Змінюючи освіту, ми міняємо покоління за поколінням самої людини. Ми даємо йому можливість не відставати у своєму розвитку від розвитку техніки і технологій, тому що інакше відбувається знищення людини.

Яка концепція нової програми? На вирішення яких важливих завдань вона націлена?

Ми хотіли, щоб програма істотно відрізнялася від тих, які є, і була спрямована на створення не тільки зовнішнього світу,  що є у всіх шкільних програмах, а й на пізнання внутрішнього світу людини.

Вона повинна вирішувати найголовніші проблеми сучасної людини.

Одна з них – захворюваність, тривалість та якість життя, здоровий спосіб його ведення.

Другий важливий напрямок – це родина. Потрібно виростити нове покоління батьків. Необхідно пояснювати змалку, як формувати сім’ю. Для цього необхідно знати, як цьому навчати з с 1 по 12 клас. Яка структура цих знань, які уявлення у сучасної людини про себе і навколишній світ.

Чому така назва: «Людина. Родина. Світ»?

У ній закладені знання про людину, створення сім’ї і усвідомлення «я» в цьому світі. Ми йдемо відповідно до розвитку свідомості, яке проходить декілька ступенів розвитку: егоцентризм, я і моя сім’я та я і весь світ.

Програма орієнтована на пізнання особистості, світу, розвиток сімейних цінностей. Для вчителя вона пропонує не просто наставництво, а співпрацю з учнями, новий підхід і розуміння власної ролі. Чи готові вчителі вчити за новими програмами, чи розуміють необхідність цього?

Для вчителів це виклик, тому що наша програма-відрізняється від традиційних. Сьогодні 99% шкільних предметів спрямовані на зовнішній світ, все що стосується законів внутрішнього світу, психології – ніби-то не існує. Хоча в усьому світі це вже давно використовується у вихованні дітей. Це вчорашній, навіть позавчорашній день. Потрібно розбиратися в психологічних, етичних питаннях, вчити дітей цьому, щоб вони могли розібратися в собі та інших людях.

Як виникають почуття? Як формуються цінності? Як у дитини виникають ідеали?

Програма так само допомагає поглянути на психологічний портрет самого вчителя. У школі повинні працювати ті, хто за своїм покликанням і здібностями можуть працювати з людьми, у яких немає роздратування до дитини спочатку, у яких є знання вікових особливостей і сформована емоційна особистісна саморегуляція. Якщо вчитель підходить до класу і у нього тремтять коліна, то можливо щось не так вже, якщо він приходить в клас і починає пригнічувати всіх інших, маніпулювати, кричати, – це особистісний аспект. Потрібно коригувати особистість.

Другий аспект професійний. Сучасні досягнення психології, нейропсихології, генетики, анатомії – вчителя не встигають з цим знайомитися. Для них важливо, щоб дитина добре відповідала і виступала на олімпіадах. І це не вина вчителя. Потрібно змінювати і вдосконалювати систему підготовки вчителів.

Чим відрізняється навчальний посібник вашої программи від інших?

На відміну від інших, наш навчальний посібник і для вчителя, і для учнів. У цьому підручнику є місце для практичних завдань, малюнків, виконання завдань, і дитина прямо в підручнику малює, ставить позначки, заповнює таблички. Для дитини це творча книга.

Більше того, ми даємо простір для творчості навіть для вчителя – він може повністю вести урок виключно за підручником, або може взяти його основу і робити свої доповнення.

У традиційній системі вчитель повинен писати конспект і по ньому вести урок. Це зайве навантаження, час, якого у нього і так хронічно не вистачає.  Пережиток минулого, від якого потрібно відходити.

Світ змінюється швидко, застаріває інформація, технічний прогрес випереджає навчальні програми. Що ж робити з системою освіти?

Проблема виникла тоді, коли люди усвідомили швидкість зміни інформації. Ми дуже швидко міняємо світ, технології, але при цьому сам розвиток людини катастрофічно відстає. Тому необхідно змінювати підхід до навчання.

У світовій практиці зараз намітилися цікаві тенденції. Наприклад, Фінляндія переходить на абсолютно нову систему навчання дітей з першого класу. Вони відмовляються від вивчення предметів. Вони кажуть, що коли діти закінчать школу, світ зміниться в ту сторону, в яку ми навіть не очікуємо. Може виявитися так, що через 10 років деяких професій, до яких ми зараз готуємо, просто не буде. Можна прийти до того, що ми будемо давати настільки застарілі знання, які не знадобляться, а професій, до яких будемо готувати, вже не буде.

Фінська освіта перейшла до вивчення не предметів, а явищ. Наприклад, стакан, в ньому рідина, а з чого він зроблений? Як виготовляють скло? Хто обпікає кварц, виплавляє в спеціальних печах? А ти хочеш стати цим фахівцем? Що для цього ти повинен зробити?

Программа «Людина. Родина. Світ» багато в чому орієнтується на фінську систему освіти?

Коли ми написали свій навчальний посібник, виявилося, що ми, якщо не випередили Фінляндію, то, щонайменше, йдемо паралельно з нею. Наші посібники не вчать конкретному предмету і вузько спрямованому знанню. Вони допомагають дитині освоювати суть явищ, розуміти їх. В цьому плані навчальні посібники є інноваційними, тому що в Україні немає подібних.

Дитині не потрібно завчати напам’ять визначення. У нас зовсім протилежний принцип. Немає жодного визначення, яке необхідно зубрити. Ніхто не змушує їх робити домашнє завдання. У нас немає жодної системи примусу, що зустрічається у старому підході до навчання.

А як заохотити дитину вчитись? Зараз більшість дітей йдуть до школи, тому що батьки так хочуть.

Якщо у дитини не сформована мотивація вчитися, ходити в школу, отримувати знання, все навчання втрачає свою ефективність. Дитина повинна усвідомлювати і ставити свої особисті цілі. Тому кожен урок закінчується цілепокладанням, де дитина каже, чого вона хоче досягти, наприклад, управляти своїми емоціями.

Емоції, воля, почуття і логіка – це єдина система сприйняття інформації людини. Ми цьому вчимо вчителів, це відображено в методичних рекомендаціях. Найчастіше діти на уроках відчувають напругу та страх, а коли продзвенів дзвінок – полегшення. А потрібні позитивні, яскраві емоції. Адже люди зі школи згадують найперші емоційні моменти, ніхто не згадує формули і теореми, немає емоцій, немає почуттів. Тобто емоційна і логічна складові повинні йти паралельно.

Навчаючись за нашою програмою, у дітей не буде прогалин в знаннях. Наш урок з одного боку логічно з’єднаний з іншим, а з іншого завершений. Тобто, якщо дитина захворіла і не прийшла на попередній урок, все одно зрозуміє наступний урок, тому що є основна інформація з попереднього уроку в зрозумілій формі і послідовне продовження.

Чи знайомити ві дітей з культурними традиціями та надбаннями?  

Звісно. Наші уроки включають в себе народну мудрість, яка століттями з покоління в покоління передавалася і дійшла до наших днів: прислів’я, приказки, архетипічні образи. Діти їх аналізують, намагаються зрозуміти їх мудрість та перейняти якість моделі поведінки. Це не тільки українский фольклор, але й прислів’я та приказки зі всього світу. Таким чином,  не нав’язуючи ми знайомимо дитину зі світовою мудрістю, яка дійшла до нас крізь століття.

У старших класах ми плануємо давати завдання писати такі приказки самостійно. Від усвідомлення минулого до сучасної творчості.